Принцип спрямованості навчальної діяльності на музично-слухове виконавство накреслює прояв специфічної пізнавальної установки, завдяки якій процес інструментального навчання майбутніх учителів музики втілюе риси послідовності, зв’язності, переконливості, цілісності, уваги до передачі та розповсюдження результатів особистісного навчання. Це, в першу чергу, пов’язано з майбутньою діяльністю вчителя музики, де характерною ознакою є використання ораторських умінь, втілення яких у музичній практиці трансформується у навички студента переконувати музичною мовою, його акторську гру та інструментально-виконавську красномовність. Вказані вміння передбачають напрацювання студентом наративних структур і активне їx використання під час виконавської діяльності, що закономірно зосереджує майбутніх учителів музики на створенні контекстуальної залежності- смислу музичного твору , дотриманні основних композиторських концептів. Дотримання даного принципу призводить до відстеження процесу індивідуального музичного мислення, усвідомлення особистісної музично- естетичної гідності, своїх обов’язків, відповідальностей і прав.